Сьогодні велике свято. Для когось – Великдень, для когось – Воскресіння Господнє, а для когось – просто Паска.
Та назва – не головне. Бо справжній зміст цього дня – в єднанні родини.
Не лише сім’ї – тата, мами й дітей. А великої родини, де кілька поколінь збираються разом у домі найстарших.
Де відчувається дух, коріння й сила роду.
Ця традиція жила в нас століттями. Передавалася з серця в серце, з хати в хату.
Аж поки не прийшла війна…
У 2014-му росія відібрала в нас спокій – і замість великодніх зустрічей у рідних домівках багато хто вирушив боронити Україну.
А в 2022-му кривава навала зламала сотні тисяч родин.
Розкидала мільйони по світах, відірвала дітей від батьків, а батьків – від дому.
Четвертий рік ми живемо в розділених реальностях.
І майже в кожній родині є хтось, хто нині на фронті.
Саме вони – ті, завдяки кому ми можемо бути вдома.
Бачити рідних. Готувати паски. Усміхатися. Жити.
У повітрі – аромат ванілі, шоколаду, свіжої пасочки й трепетного очікування.
Кожен смаколик – не просто частування, а справжнє диво, замішане на теплі рук і любові серця.
Бо саме ця любов робить дім – Домом.
Сьогодні – свято Воскресіння. Свято віри, надії й сили.
Бо віра – це не просто чекання. Це дія. Це боротьба.
Це щоденна підтримка одне одного.
Це сила, що веде нас до Перемоги.
Зі світлом у серці – до дня, коли Світлий Великдень настане.
Обов’язково. І в ньому знову збереться вся родина. Вся – без винятку.
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
No Comments